Умовні речення в англійській мові

«‎Якщо вчити по 5 нових слів у день, за місяць ви знатимете 150 слів». Ні, ця тема присвячена не математичним розрахункам і навіть не англійській лексиці. Conditionals — ось що ми розглянемо! Ви напевне чули про подібні конструкції в рідній мові, де вони звично звуться складнопідрядними. Ця тема не з легких, тому попереду чимало видів умовних речень в англійській мові, і найскладніше, що варто запам'ятати — це правильні часові форми в обох їхніх частинах. 

Що таке умовні речення в англійській мові?

Умовні речення в англійській мові, вони ж Conditionals, — це граматичні конструкції, котрі передають залежність дії чи події (результату) від виконання певної умови. Тобто це такий вид складнопідрядних речень. Складаються вони з двох основних частин: та, що містить умову (if clause), і та, що описує результат або наслідок (main clause).

• If I win the lottery (if clause), I will buy a dog (main clause).

Залежно від часу та вірогідності подій, подібні речення можуть поділятися на декілька типів, які ми розглянемо нижче.

Типи conditionals

Отже, від того, наскільки ймовірне чи реальне виконання умови, можна виділити 5 типів Conditionals. Основна інформація щодо них вміщена в цій таблиці. Ознайомтеся та переходьте до кожного виду окремо. 

Zero Conditional

Нульовий тип вживається для вираження загальної істини, фактів або подій, які завжди відбуваються за певних обставин. У цьому випадку обидві частини речення будуються з використанням Present Simple. 

• If you add baking soda to vinegar, it fizzes. Якщо додаєш соду до оцту, вона шипить.
• If you dive deeper underwater, it becomes difficult to breathe. Якщо занурюватися під воду глибше, стає важко дихати.
• If you mix blue and red colors, you get purple. Якщо змішати синій і червоний кольори, вийде фіолетовий.

Перекладаючи такі речення українською, зазвичай працює лише одне правило — милозвучність. Перша й друга частини можуть  обидві стояти в майбутньому часі, або одна з них буде в теперішньому.

Зверніть увагу: найчастіше такі речення вживаються для опису загальновідомих фактів.

First Conditional

Перший тип умовних речень в англійській мові потрібен, коли йдеться про реальні ймовірні події, що залежать від виконання якоїсь умови в майбутньому часі. В умовній частині залишається Present Simple, а головна частина переходить у Future Simple (тобто основне дієслово без частки to доповнюється допоміжним will). Найчастіше if clause відповідає на запитання за якої умови?

• If Niki prepares herself, she will definitely go to university. Якщо Нікі підготується, то обов'язково вступить до університету. || Нікі вступить за якої умови? → якщо підготується.
• If Marie doesn't forget to buy a tortilla, it will be a burrito for dinner. Якщо Марі не забуде купити тортилью, то на вечерю буде буріто. || На вечерю буде буріто за якої умови? → якщо Марі купить тортилью.
• If you don't warm up, you'll pull your muscles. Якщо не розім'ятися, потягнеш м'язи. || Можна потягнути м'язи за якої умови? → якщо не розім'ятися. 

Крім звичного сполучника if (якщо), можна зустріти unless (якщо не). Він виконує функцію if not та вводить у речення негативну умову.

• We won't get the inheritance unless we prepare the documents. Ми не отримаємо спадщину, якщо не підготуємо документи.
• We will have nothing to eat unless my grandpa catches fish. Нам не буде що їсти, якщо дідусь не наловить риби.
• Unless you replace the headlights on his car, Jake won't be able to find his way in the dark. Якщо не замінити фари на його машині, Джейк не зможе знайти дорогу в темряві.

Зверніть увагу: кожна з цих подій цілком реальна та потенційно здійсненна в майбутньому, якщо буде виконана умова. 

Second Conditional

Другий тип Conditionals використовується для вираження малоймовірних подій (або взагалі нереальних) у теперішньому чи майбутньому часах. У if clause вживається проста минула форма (Past Simple), а в main clause — конструкція should (за потреби для 1-ї особи) / would (для інших осіб) / could / might + інфінітив без частки to. 

• I shouldn't do anything all day if I were born into a royal family. Якби я народився в королівській родині, то не робив би нічого цілими днями.
• If Janice made millions, she would buy a house. Якби Дженіс заробила мільйони, вона б купила будинок.
• Michael could travel the world if he weren't lazy. Майкл міг би мандрувати світом, якби не був лінивим.

Якщо присудок в умовній частині виражений дієсловом to be,  незалежно від особи й числа вживається форма were.

Зверніть увагу: ці речення вживаються, коли говоримо про якісь нереальні сценарії.

Third Conditional

Третій тип вживається для невиконаних умов у минулому та нездійснених внаслідок цього можливих подій. В умовній частині використовується Past Perfect, а в головній — конструкція should / would / could / might + перфектний інфінітив.

• If Julia hadn't stolen the money, her mother wouldn't have kicked her out. Якби Джулія не вкрала гроші, мати не вигнала б її з дому.
• If my father had invested in securities in time, our family would have been rich. Якби мій батько вчасно інвестував у цінні папери, наша сім'я була б багатою.
• Craig would have escaped the attack if he had looked around. Крейг міг би уникнути нападу, якби озирнувся.

Переклад Third Conditional збігається з перекладом речень другого типу, оскільки в українській мові в умовних конструкціях час передається не дієслівною формою, а за допомогою контексту та самої ситуації. 

Зверніть увагу: речення цього типу за своєю суттю схожі на First Conditional. Тільки там події все ще можуть збутися, якщо виконаються умови, а тут можливість вже втрачена, тому що умови не виконані та передбачувані результати не втілені в реальність. 

Mixed Conditional

У змішаних підрядних реченнях можна розгледіти риси різних Conditionals, де вони комбінуються в головній та умовній частинах. Так, зазвичай виокремлюють лише два типи (1 і 2 в нашому списку), але взагалі можна виділити 5 комбінацій:

1. Second (Past Simple) + Third (would/could/must/might + перфектний інфінітив) = нереальна умова в теперішньому та її можливий (однак нереальний) результат в минулому. Приклад: If Josh were friendlier, he might have made a better impression on his neighbors last week. - Якби Джош був привітнішим (він завжди непривітний), він міг би справити краще враження на своїх сусідів минулого тижня (він вже справив погане враження).
2. Third (Past Perfect) + Second (would/could/might + V1/be Ving) = нереальна умова в минулому та її ймовірний результат у теперішньому. Приклад: If you had booked us a table at a cafe, we wouldn't be sitting on the street right now. - Якби ти замовив нам столик у кафе, ми б не сиділи зараз на вулиці.
3. Second (Past Simple/Continuous) + Zero (Present Simple/Continuous/Modal Verb) = можлива ситуація, яка відбулася чи не відбулася в минулому та має можливий результат у теперішньому. Приклад: If Viktor really paid for his sister's education, he deserves respect. - Якщо Віктор дійсно сплатив за навчання своєї сестри, він заслуговує на повагу.
4. Zero (Present Simple/Continuous) + Second (Past Simple/Continuous) = можлива умова в теперішньому та ймовірний результат у минулому. Приклад: If Maggie still doesn't want to see Luke, he probably offended her. - Якщо Меггі все ще не хоче бачити Люка, ймовірно, він образив її.
5. Second (Past Simple/Continuous) + First (Future Simple) = можлива умова в минулому та можливий результат у майбутньому. Приклад: If the children were caught in the rain, they will definitely come in dirty from head to toe. - Якщо діти потрапили під дощ, вони обов'язково прийдуть брудними з ніг до голови.

Правила використання conditionals

В підрядних реченнях в англійській мови небагато правил. Основні з них стосуються граматичної конструкції, і з ними ви вже познайомилися в кожному розділі вище. Однак залишився ще один нюанс — пунктуація. Аналогічно до нашої рідної мови, ми звикли ставити кому в conditionals незалежно від порядку головної та підрядної частини. Однак в англійській, якщо if clause (зі сполучником) стоїть на другому місці, розділових знаків ставити не потрібно. Порівняйте:

• Якщо я складу іспит, моя мама подарує мені стайлер. - If I pass the exam, my mom will give me a styler.
• Моя мама подарує мені стайлер, якщо я складу іспит. - My mom will give me a styler if I pass the exam.

При використанні умовних речень в англійській можуть виникати деякі труднощі. Найчастішими помилками бувають наступні, тож стараймося їх уникати.

• will в умовній частині First Conditional (замість простої теперішньої форми);
• теперішній час в умовній частині Second Conditional (замість простого минулого);
• майбутній час у головній частині Third Conditional (замість would have).

Інверсія (Inverted Conditionals)

Іноді порядок слів в умовних реченнях англійської мови може змінюватися. Зазвичай у таких випадках попереду підмета виходить допоміжне або модальне дієслово, а також відпадає необхідність вживати сполучники. Це створює більш формальний та іноді навіть літературний стиль мовлення, а ще додає виразам емоційних відтінків. Як правило, такі речення починаються словами were, had (Past Perfect), should, were it not for тощо. 

Інверсія можлива у трьох типах Conditionals — First, Second і Third:

• Should someone knock (= If someone knocks), tell them that the adults are not home. - Якщо хтось стукатиме, скажіть, що дорослих немає вдома. 
• Should you decide to renovate your office, I'll be happy to help. - Надумаєш робити ремонт у своєму офісі — буду радий допомогти.

• Were I a movie star (= If I were a movie star), I wouldn't do that sitcom. - Була б я кінозіркою, я б не знімалася в цьому ситкомі. 
• Were Alex older, he could have a possibility to vote at these elections. - Якби Алекс був старшим, він міг би мати можливість проголосувати на цих виборах.

• Had we known (= If we had known) that our math teacher was late, we would not have rushed to class. - Якби ми знали, що наш вчитель математики запізниться, ми б не поспішали на урок.
• Had it been warm last week, we would have gone to the dacha. - Якби минулого тижня було тепло, ми б поїхали на дачу.

Висновок

На закінчення, тема Conditionals є важливим елементом для розуміння англійської граматики. Вона дає змогу виражати різноманітні сценарії залежно від умов, роблячи висловлювання логічнішими. Від нульового до змішаного, кожен з типів умовних речень має свої унікальні можливості для точного вираження думок та ідей. Продовжуйте практикуватися, вчити нові слова та знаходити можливості застосування умов у реальних ситуаціях, а Oratorica завжди вам допоможе!